|
Добавить туробъект |
|
Добавить рекламу |
|
|
|
|
СКИДКИ И АКЦИИ
при онлайн бронировании
|
|
Карпатский Краевид
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Зачарованные Карпаты
Закарпатье, Воловец
Скидка -2%
|
|
Еловый двор
Закарпатье, Поляна
Скидка -2%
|
|
Здравница Карпат
Закарпатье, Поляна
Скидка -5%
|
Добавить туробъект
|
|
Телефон: 0182.648019
Факс: 0182.662063
Информация: Falanga Immobiliare, Via Vittorio Veneto, 116 | 17021 Alassio (SV) Tel 0182.648019
|
|
Теги: Езофагити, курорт Поляна, Езофагит та лікування, Ezofagity
|
|
Езофагити
Езофагити — запальні захворювання слизистої оболонки стравоходу.
Езофагити - одне з найчастіших захворювань стравоходу, проте точних даних про частоту їх немає.
Симптоми езофагита включають:
утруднення і/або хворобливі відчуття при ковтанні;
печію;
болі в роті;
відчуття чогось застряглого в горлі;
нудоту;
блювоту.
Етіологія і патогенез
Гострі езофагити розвиваються унаслідок опіку слизистої оболонки дуже гарячою їжею або питтям, хімічними дратівливими речовинами (йод, концентровані кислоти і луги - коррозівниє езофагити), спостерігаються при деяких інфекційних хворобах (дифтерія і ін.), травмі стравоходу (чужорідним тілом, рідкісна - при гастроскопії), радіаційному ураженні. Абсцес і флегмона як стадія езофагита частіше розвиваються при травмі стравоходу гострим чужорідним тілом (рибна кістка, металева голка і ін.), особливо при впровадженні його в стінку стравоходу. Підгострі і хронічні езофагити наголошуються при систематичних аліментарних порушеннях (вживання дуже гарячіше, гострої їжі, міцних алкогольних напоїв і їх сурогатів і т. д.), харчовій алергії, застої і розкладанні їжі в стравоході при його стенозі, раку, в крупних дивертикулах (застійні езофагити). Найчастіше зустрічається рефлюкс-езофагит (пептичний езофагит). Рефлюкс-езофагит виникає унаслідок недостатності кардії при аксіальних грижах стравохідного отвору діафрагми (при яких через стравохідний отвір діафрагми в заднє середостіння зміщуються стравохід і проксимальная частина шлунку), після операцій на стравохідно-шлунковому переході, при системній склеродермії і інших захворюваннях. Відносна недостатність кардії, що також є причиною рефлюкс-езофагита, спостерігається при захворюваннях, що супроводжуються підвищенням тонусу і сили скорочень шлунку і його сторожа (виразкова хвороба шлунку, жовчнокам'яна хвороба і ін.).
Класифікація
Розрізняють езофагити гострі, підгострі і хронічні. По морфологічній картині виділяють езофагити катаральні, ерозійні, геморагічні, псевдомембранозниє, некротичні, а також абсцес і флегмону стравоходу. До самостійної форми відносять рефлюкс-езофагит.
Зразкове формулювання діагнозу:
1. Хронічний аліментарний катаральний езофагит.
2. Гострий коррозівний геморагічний езофагит.
Клінічна картина, попередній діагноз
Клінічна симптоматика різна залежно від гостроти і тяжкості запального процесу. При гострому катаральному і ерозійному езофагите спостерігається відчуття паління, ссадненія за грудиною. При важчих формах гострого езофагита хворі відзначають виражений біль за грудиною при проковтуванні. При геморагічному езофагите спостерігаються також кривава блювота і мелена, при псевдомембранозном езофагите в блювотних масах виявляють плівки, що складаються в основному з елементів слизистої оболонки стравоходу і фібрину. Найважче, з картиною септичної інтоксикації, протікає абсцес і флегмона стравоходу. Рентгенологічне дослідження при гострому ерозійному, геморагічному і псевдомембранозном езофагите малоїпформатівно для діагнозу, при абсцесі і флегмопе стравоходу воно повинне проводитися з найбільшою обережністю. Езофагоськопія при гострих езофагитах протипоказана, діагноз базується па даних анамнезу і клінічної картини. До ускладнень при важких формах гострого езофагита відноситься розвиток медіастіпіта.
При хронічному езофагите скарги у хворих ті ж, що при гострому езофагите. При рефлюкс-езофагите спостерігаються наполеглива печія, відрижка, що посилюється при нахилі тулуба і в горизонтальному положенні хворого, нерідко - біль за грудиною при проковтуванні. Рентгенологічне дослідження, що проводиться в горизонтальному положенні хворого, дозволяє виявити шлунково-стравохідний рефлюкс, встановити наявність грижі стравохідного отвору діафрагми. За допомогою езофагоськопії оцінюють ступінь і характер запальної поразки стравоходу (зазвичай запальний процес локалізується в дистальній частині стравоходу), виявляють шлунково-стравохідний рефлюкс, грижу стравохідного отвору діафрагми. При рефлюкс-езофагите кислотність шлункового соку підвищена. Тривало поточний рефлюкс-езофагит може ускладнитися запально-рубцюватою стриктурою стравоходу.
Диференціальний діагноз, верифікація діагнозу
Діагностика гострого езофагита зазвичай не викликає труднощів. При рефлюкс-езофагите клінічна картина також в більшості випадків характерна, значних складнощів в диференціальній діагностиці з іншими захворюваннями не виникає. Рентгенологічне дослідження
з суспензією сульфату барію і езофагоськопія підтверджують діагноз. В окремих випадках, коли загрудінная біль нагадує коронарну, диференціально-діагностичні утруднення дозволяє вирішити електрокардіографічне дослідження, зокрема з навантаженням (велоергометрія).
Лікування
При гострих езофагитах, особливо геморагічному, псевдомембранозном, а також при абсцесі і флегмоні стравоходу показана невідкладна госпіталізація в хірургічне відділення. При абсцесі і флегмоні стравоходу проводять лікування антибіотиками, за відсутності ефекту показана операція. При легких формах езофагита на декілька днів призначають голод і антацидні препарати (алмагель, фосфалугель і ін.). При рефлюкс-езофагите рекомендується щадна дієта типу противиразковою (дієта № 1, 1б), всередину приймають антацидні і терпкі засоби (алмагель по одній ложці дозування, вікалін або вікаїр по 1-2 пігулки у вигляді суспензії в теплій воді і ін.). Ці препарати призначають 5-6 разів на день - після кожної їди і на ніч, перед сном. Спати рекомендується з високо підведеним узголів'ям ліжка (щоб уникнути нічного шлунково-стравохідного рефлюксу), не рекомендуються всі види робіт, пов'язаних з підняттям тяжкості понад 3-4 кг або нахилом тулуба. При рефлюкс-езофагите, обумовленому аксіальною грижею стравохідного отвору діафрагми, у разі відсутності ефекту від консервативної терапії показано оперативне лікування, яке полягає в нізведенії грижового мішка в черевну порожнину і фіксації абдомінального відрізка стравоходу в стравохідному отворі діафрагми. Хворі з рефлюкс-езофагитом зважаючи на складність усунення причини (недостатність кардії), що підтримує його, повинні знаходитися на диспансерному обліку, систематично (2-3 рази на рік, за свідченнями і частіше) проводити профілактичні (щоб уникнути загострення процесу) курси лікування антацидними і терпкими засобами.
Джерела: http://lekmed.ru/bolezni/bolezni-pischevareniya/ezofagity.html
http://ru.wikipedia.org/wiki/Эзофагит
Журнал география и туризм
Выпуск 1 Выпуск 2 Выпуск 3 Выпуск 4 Выпуск 5 Выпуск 6 Выпуск 7 Выпуск 8 Выпуск 9 Выпуск 10 Выпуск 11 Выпуск 12 Выпуск 13 Выпуск 14 Выпуск 15 Выпуск 16 Выпуск 17 Выпуск 18 Выпуск 19 Выпуск 20 Выпуск 21 Выпуск 22 Выпуск 23 Выпуск 24 Выпуск 25 Выпуск 26 Выпуск 27 Выпуск 28 Выпуск 29 Выпуск 30 Выпуск 31
Примечание: Перед выбором методики лечения лучше проконсультируйтесь с врачом. Ответственность за самолечение каждый человек несёт лично!
Лечение
|
|
•
|
Хронические болезни пищевода
|
•
|
Эзофагиты, рефлюкс-эзофагиты разных форм легкой и средней степени вне фазы обострения
|
•
|
Хронические болезни желудка и двенадцатиперстой кишки
|
•
|
Гастриты с секреторной недостаточностью, сохраненной и повышенной секреторной функциями вне фазы обострения
|
•
|
Хронический гастродуоденит с нарушением секреторной и моторно-эвакуаторной функции желудка, в т.ч. эрозивный
|
•
|
Фунциональные расстройства желудка с нарушением секреции или моторной активности ("неязвенная диспепсия")
|
•
|
Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе ремиссии или угасающего обострения, без моторной недостаточности желудка, без склонности к кровотечениям, пенетрации, подозрения на возможность злокачественного перерождения
|
•
|
Болезни оперированного желудка по поводу язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки с наличием демпинг-синдрома, гипогликемического синдрома легкой и средней степени, гастрита культи, панкреатита, гепатита, холецистита, энтероколита, колита не ранее, чем через три месяца, при окрепшем послеоперационном рубце и удовлетворительном общем состоянии
|
•
|
Хронические болезни кишечника
|
•
|
Энтероколиты и колиты различной этиологии, легкой и средней степени, кроме стенозирующих, язвенных, туберкулезных, бактериальных и паразитарных форм, вне фазы обострения
|
•
|
Дискинезия кишечника с явлениями кишечного стаза вне фазы обострения
|
•
|
Синдром раздраженной толстой кишки
|
•
|
Хронические болезни печени и желчных путей, поджелудочной железы
|
•
|
Гепатиты, гепатозы, холециститы, ангиохолиты различной этиологии в неактивной фазе, без склонности к частым обострениям, без явлений желтухи и при нормальной СОЭ
|
•
|
Остаточные явления после перенесенного вирусного гепатита в неактивной фазе или в фазе угасающего обострения
|
•
|
Дискинезия желчного пузыря и желчных путей; спазмы сфинктера Одди
|
•
|
Желчно-каменная болезнь не осложнённая инфекцией, частыми обострениями и такая, что не требует хирургического вмешательства
|
•
|
Состояние после оперативного вмешательства на желчных путях не ранее чем через 3 месяца после операции при окрепшем послеоперационном рубце и удовлетворительном общем состоянии
|
•
|
Панкреатит хронический, рецидивирующий, без склонности к частым обострениям
|
•
|
Нарушения обмена веществ
|
•
|
Сахарный диабет легкой и средней степени, компенсированный, осложненный хроническим холециститом, холангитом, дискинезией желчевыводящих путей и кишечника, гастритом, язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки вне фазы обострения
|
•
|
Подагра, алиментарное ожирение, гиперхолестеринемия
|
•
|
Гиперацидотические, ацетонемические состояния
|
•
|
Мочевые диатезы - оксалат и уратурия
|
•
|
Сопутствующие заболевания сердечно-сосудистой, бронхо-легочной, опорно-двигательной и моче-половой систем
|
|